Дочитав другу частину кіберпанківської трилогії від Гібсона, “Нейромант” не cказати, що прям вразив, тому вирішив продовжити.
Друга книжка суттєво відризняється від “Нейроманта” за структурою: є три сюжетні лінії, які перетнуться лише в самому кінці, кожна глава - це POV головного персонажа окремої лінії.
Тим, кому подобається екшон і драйв, книга зайде, я особисто більш люблю атмосферу та персонажів. Книга здалась таким собі літературним аналогом бойовиків 90х з вибухами, макгафінами та картонними, але дуже крутими героями. Але слід визнати, кульмінація і розв'язка вийшли класними.
Третю книжку починати не буду, повертаюсь до свого основного списку читання. На черзі “Ми завжди жили в замку" Ширлі Джексон.
3 коментарі