Перед вами огляд, а точніше враження від JRPG, що у 2019 добралася до ПК з приставкою Definitive Edition (оригінал вийшов у 2008 на консолях).
Почну з графіки. Ніякого трасування променів, фрсфрр та інших примочок, лише ретро 3D аніме-стиль, насправді дуже милий.
Музика, звуки не запам'яталися - значить і не дратували, в плейлист нічого не добавив.
Після кожного запуску вас питатимуть: на якій мові хочеш чути голоси? Японській, чи англійській? Завжди обирав англійську 😲 - 😠виписаний з анімешників! - стоп, я ж ним і не був 😏
Інтерфейс, комбінації клавіш, камера голосно кричать: “Привіт! Ми з консолі! 🎮” І тут же додають “Давай дружити! 😺” відштовхуючи мишку хтозна куди. Зрозумійте, 🖱 працює, але як…
Геймплей складається з умовно трьох частин: переміщення (по глобальній мапі чи окремим локаціям), бої і сюжет.
Через старість 🧓 або тупість 🤪 осилити бойову частину не зміг, тож взяв під керування Естель і зайнявся лікуванням, поки товариШІ лупцювали ворогів.
В комплекті Definitive Edition у steam йде два безкоштовних DLC:
- Tales of Vesperia: Definitive Edition Costume Pack
- Tales of Vesperia: Definitive Edition Adventurer Starter Pack
З костюмами все зрозуміло, а друге це ігрові ресурси та +40 рівнів для героїв. В рецензіях пишуть про грінд, але з Starter Pack таким не переймався.
На 40 годині гри, знайшов як ввімкнути повний автоматичний режим у боях. Старість 🧓 чи тупість 🤪…
А що ж ти тоді у грі робив?
Дивився аніме 📼. Добре, добре, не зовсім дивився, потрібно рухати героїв. Але геймплей справді наче перегляд TV-серіалу.
Ніяких розгалужень сюжету, впливу реплік на що-небудь, лише рейки історії, по яким котиться 🚆 з персонажами. І подорож виходить чудова!
Виглядає так:
- виходите на мапу світу, дивитесь сюжетний ролик на рушії гри
- добігаєте до необхідної точки, не/обходячи монстрів
- заходите у окрему локацію (підземелля), сюжетний ролик на рушії гри
- ⚔ битва, битва, битва
- 🗨 діалог між персонажами у вигляді анімованих портретів з субтитрами унизу (можна не вмикати, і даремно)
- ⚔ битва, битва, битва
- 🗨 діалог між персонажами у вигляді анімованих портретів з субтитрами унизу (можна не вмикати, і даремно)
- ⚔ битва, битва, битва
- 📖 точка збереження
- сюжетний ролик на рушії гри, опціонально битва
- повертаєтесь на мапу світу
- при досягненні знакових сюжетних етапів вмикається справжнє коротеньке аніме 📺
Перша половина сюжету сподобалась, потім почався анімешний зсув по фазі і моментами очі почали закочуватись 🙄
Але, якщо порівнювати, наприклад з Ni no Kuni, Весперія - шедевр!
Навіть діалоги між портретами зроблені якісно, підіймаючи аніме-градус 🎚
Рейтинг гри 12+, та вона повністю сімейна без сцен жорстокості чи сексуального контенту. На скріншоті знизу найхтивіший момент у всій грі 👙
Серед недоліків система чекпоінтів 📖 Вони розташовані у трактирах та підземеллях і в останніх їх мало, дуже мало! Продираєшся через натовп ворогів, хочеться спати, а чортову книгу не видно.
Гра довга: на 30-ій годині я очікував фінал - ХА! Число 46 ⏱ показує steam. В середньому одна серія аніме триває 24 хвилин, порахуємо 🧮… 115 серій!
Підсумую - Tales of Vesperia одна з найкращих аніме ігор, в які грав, а грав я у небагато 😁
Ні, серйозно - це чудова гра, що повинна бути в кожного анімешника. І чудове “перше знайомство” для всіх інших (108 гривень зі знижкою).
10 коментарів