Вау, це прям взагалі не сподобалось. Теж дали на роботі, типу з тієї ж опери, що і Мовчазна пацієнтка, типу бестселер, безмежний саспенс і все таке. Ну-ну.
В центрі оповідання жінка під сорок Смілла. Вона дуже “не так я всі”, і як всі не такі як всі вона любить триндіти про це на безліч сторінок. Це дуже напрягає і відволікає від сюжету. Всі ці флешбеки, рефлексії і тд.
Смілла дружить з маленьких хлопчиком сусідки-алкоголічки, і коли він падає з даху, Смілла переконана, що це був не нещасний випадок і починає власне розслідування.
Не знаю, може це я просто ніколи не читав “нордичну” літературу, але на серйозних щщах сприймати весь цей пафос про холодну та сувору Данію, про мегасуворий Копенгаген і таких же суворих його мешканців було дуже важко. Сюжет та розвʼязка не виправдовує мої душевні страждання від крінжового сеттінгу.
При цьому слід зазначити, що книжка дійсно хітова (принаймні колись була такою точно), скоріше за все я просто не догнав її крутості, таке буває.
@ghost-7-v На любителя.