Вже відносно давно прочитав цю книгу, тижні три тому, але хотів вставити також ліричний відступ, як в попередніх постах, щоб привернути більше уваги до посту. А приводу для відступу не було, тепер він є.
Отже, “Процес”. Не моє перше прочитання Кафки, підлітком читав “Перетворення” та оповідання, тому знав, що мене чекає.
Про що: Йозеф К. працює в банку на хорошій позиції і живе нормальне життя. На його 30-й день народження його затримують якісь незрозумілі люди, і кажуть, що проти нього розпочався процес. В чому його звинувачують, хто ці люди, які закони він порушив і на яких підставах все це відбувається - ніхто не знає. Вся книга побудована на тому, що Йозеф ходить по всяким людям і намагається вдуплити, що відбувається. В принципі, це все.
Мені сподобалось, плюс це не дуже велика книжка. Місцямі пассажі важкуваті, але після Музіля це взагалі ніщо, на контрасті з ним Кафка (!) сприймається як якийсь дитячій автор: все так легко, чітко, просто. Місцямі було прямо кумедно.
Ліричний відступ
Покликав її знову в кіно, але вона сказала, що в неї немає часу :/
Я взагалі планував сходити з іншою особою (і я таки сходив, коли ця відмовила), тому не сказати, що це прям якийсь жах-жах,. Тим не менш, три рази я нікого не кликаю, тим паче людей з роботи, тому, думаю, це останній ліричний відступ. So it goes.
чого ж воне таке розпіарене?
Головне не гукай нікуди Карла ХХІІ, погано може закінчитись для вас обох, хоча виглядатиме як класна затія
Очікувано.
@sumni3bochennia так