Вирішив ще раз бахнути класику. Останній роман Джейн Остін, читав десь, що дуже зрілий твір.
Книжка про тиху, скромну і спокійну дівчину з дуже хорошої сім'ї, яку в молодості відговорили від шлюбу з бідним парубком. Пройшло дев'ять чи десять років, і весь цей час її сім'я поводиться з нею як з гидким каченям. Її буцають, зневажають і тд, плюс вона постаріла, а її краса зів'яла.
Парубок після цього пішов на флот, зробив кар'єру і розбагатів. І через збіг обставин він перетнувся з нею знову, і проводить тепер багато часу в її оточенні.
Хороша книга. Аде реальний slowburner, тут мало чого відбувається, все дуже повільно, тонко та чутливо. Ще цікаво - нашій “старій і зів'ялій” героїні двадцять дев'ять років, ліл. Ото були часи.
А я оце нещодавно дочитав "Колонію" Макса Кідрука. Розйобна книжка, треба якось сісти теж написати враження
@ivanmazepa може кілька тижнів. Я її просто ковтнув
@himarstime Ого. Скільку часу зайняло? Вона розміром зі шлакоблок
В якомусь аніме була фраза: жінки як різдвяний торт - після 25 нікому не цікаві