Моя третя книжка Барнза, ця вийшла чимось проміжним. Наче і не повна нудьга як “Англія, Англія”, але й таких емоцій як “Відчуття закінчення” не викликала. Щось посередені.
Книжка про пенсіонера, який є аматором-літературознавцем. Він дуже захоплюється Флобером і пише його біографію, паралельно рефлексуючи. В принципі, це все.
Якогось сюжета тут немає. Атмосфери та емоцій теж. Місцямі іронічно. Але цього мені було недостатньо. На мою думку, це була абсолютно прохідна книга, нічого особливого в ній я не знайшов.
Обговорення