Єєєє, здужав останню книжку трилогії Гібсона.
Сподобалась більше за “Нейромант” і набагато більше ніж “Занулення”. Є атмосфера, є екшон, до втф-шних моментів та якихось незрозумілих мотивацій та поворотів вже на третій книжці звик, тому читалось легко і відносно швидко.
Як і в “Зануленні”, тут є декілька паралельних сюжетних ліній, які в кінці сплітаються між собою. Тут ці сюжетні лінії виявились набагато цікавішими, ніж в “Зануленні”, тому такий прийом працює класно, не хочеться скіпати окремі глави, як там.
Сюжет є абсолютно від'їхавшим, не знаю, як його описати. Одну главу мені довелось перечитувати, щоб вдуплити, що відбулося. Але в цілому нормально. Єдина претензія - мені не вистачило адекватної мотивації антагоністів, я так і не зрозумів, хто що хотів і навіщо увесь замєс був потрібний.
українські видання кайфові, взяв для колекції