Здужав ще одну книжку зі свого списку, на цей раз це “Ми завжди жили в замку” Ширлі Джексон. Про книжку чув лише хороше, вирішив спробувати.
Отже, в наявності дуже добре прописані та правдоподібні персонажі, сюжет повільний, я би навіть сказав малопомітний, книжка більше про атмосферу, дуже кріпову та гнітючу.
Авторський стиль дуже сподобався, все лаконічно та влучно, авторка дуе вміло розкриває персонажів та сюжет за допомогою маленьких деталей, люблю таке.
Розважальний потенціал в твору, на мою думку, не дуже високий, бо, як вже сказав, це дичина, при чому така, в яку віриш і, як наслідок, від якої місцями прям воротить. Хто любить психологізм в творах та просто поофігівати від прочитаного - тому зайде.
5 коментарів