Останнім часом питання перекладу (локалізації) на українську мову ігор стало як ніколи актуальним. Юрба ентузіастів вливається в широкі ряди локалізаторів і будують собі мовотворні пам’ятники. Не все виходить одразу, не все вдається, виникає безліч питань, легко розгубитися. Тому був написаний цей пост – розвіяти морок незнання, вивести іншомовних глистів та прибити мух остраху.
Сподіваюсь він стане наріжним каменем, ліхтарем маяка у бурю, настільною книгою під час кропіткої і важкої праці та допоможе увіковічити ваше ім'я у золотій залі українських локалізаторів.
~~Так як перегляду збільшених зображень не існує, користуйтесь ПКМ -> Відкрити зображення в новій вкладці.~~ Хвала Псу, що служить УЖу!
Кожен поважаючий себе професіонал має свій стиль але плекати його треба з самого початку. Гравець повинен з першого погляду розуміти з під клавіш якого майстра вийшов цей переклад. А у формуванні цього «підпису» вам допоможе самопізнання та нехитрий прийом - додайте закінчення від вашої сутності до випадкових слів. Наприклад хтось дуже любе пов-идло, а хтось просто ган-дон. І вуаля! Авторський неповторний стиль готовий!
Коли почерк сформований приступайте до роботи. А вона без сумнівно, надзвичайно творча і ототожнюється з витворами митця, що широкими рухами пензлем створює дивовижні, карколомні, нікому не відомі візуальні образи, наївшись перед цим солі (NaCl). Тож вперед! Крутіть, вертіть, жонглюйте усіма відомими і невідомими словами! Нехай локалізована гра стане ласим даром богам Хлящу!
Нажаль більшість гравців, що володіють українською мовою, не цінять вашу важку працю та помилково вважають, що цим може займатися кожен. Але лише освічена, надзвичайно розвинута, ерудована, вчена та навдивовижу скромна особа може перекладати забавки на українську мову. Обов’язок кожного свідомого перекладача прозоро натякнути пересічним про різницю між ними і вами.
Наприклад використовуйте маловживані, вимерлі терміни і жодних відомих широкому загалу слів. Чудовим джерелом матеріалу є «Апостол», «Генрикова книга», допустимо черпати натхнення у більш сучасних творах, але не забувайте про благородну мету перекладу – демонстрацію усієї величі локалізатора.
Після достатнього звеличення себе, приділіть трохи часу для прославляння української через знецінення іноземних мов. Це легко зробити ігноруючи ідіоми та фразеологізми – навичка справжнього майстра, що заставить тремтіти будь-якого вошивого поліглота-закордонника.
Вкорінюється нова прикра тенденція – вважати, що локалізатор не розбирається у ігрових механіках, традиціях, правилах. Звісно це цілковита маячня! Ніхто окрім перекладача так глибоко не розуміє авторський задум.
Поки маси шлялися по концертам Бітлз, локалізатор накидав сотні тисяч кісток у Підземелля і Дракони. Сумніватися в його перекладі = сумніватися в реальності навколишнього світу.
Більшість творців відеоігор не мешкають в Україні, їм не відомі місцевий менталітет і особливості, а рядовому українцю може важко зрозуміти хід закордонних думок. Та це не перепона коли до справи береться справжній професіонал локалізатор. Йому під силу адаптувати під місцеві реалії, усе що потрібно. Повісьте перед собою барвину зі слоганом «Адаптувати не адаптоване!»
Останнє і найголовніше правило: ніколи, ніколи, ніколи не прислухайтесь до критики. Що сіра маса неуків, ледарів і невігласів може знати про українську мову? Вони нею розмовляють? – Просто сміховинний аргумент!
Популяризацією займаються аматори і профани, їх доля корпіти над попсовими Альфами, Друзями, Сімпсонами, Клініками, Зоряними Брамами та іншими.
Тільки ви – локалізатор і перекладач знаєте справжню українську мову, тільки вам визначати її минуле, теперішнє і майбутнє. Тож впевнено крокуйте уперед стежкою до всеукраїнського визнання і слави!
Нехай щастить!
6 коментарів