Джонатан Девіс з Korn розповідає, як хуртовина наркотиків, напружені відносини з лейблом і спалахи насильства надихнули на створення одного з найбільших гімнів ню-металу.
Джонатан Девіс напрочуд чітко пам'ятає, як створювався третій альбом Korn, "Follow The Leader" 1998 року. Це дивно, з огляду на той спосіб життя, який він і його товариші по групі вели в той час. Сьогодні він згадує:
"Тоді ми всі злетіли з котушок, алкоголіки та наркомани... ха! Я пам'ятаю цей збиток: ми діти, живемо своїми рок-н-рольними мріями та відриваємося на повну".
На той момент Korn вже не могли зробити нічого поганого. Однойменний жанровий альбом-мутант 1994 року і наступна платівка 1996 року Life Is Peachy перевернули уявлення про важку музику, відкривши двері для армії гуртів-однодумців, серед яких були Deftones, Coal Chamber, Snot та Limp Bizkit.
Не зважаючи на вакханалію, учасники гурту з Бейкерсфілда не збиралися зупинятися на досягнутому. Follow The Leader натиснув кнопку "турбо" у їхній кар'єрі, його несподіваний успіх перетворив їх з найбільш обговорюваного нового гурту в одну з найбільших метал-груп. А на другому синглі альбому, Freak On A Leash, вони представили один з охрещених гімнів всієї ню-метал сцени, а також один з найбільш пам'ятних відеокліпів тієї епохи. Джонатан говорить:
"Freak On A Leash пов'язана з тими фанами, які бустанули Korn туди, де знаходимося зараз, в нас є багато чудових пісень, але саме цю більшість людей, здається, чули та дійсно ототожнювали себе з нею".
Korn гуділи у всіх сенсах цього слова після завершення туру на підтримку "Life Is Peachy". Ця платівка, можливо, не справила такого шокуючого впливу, як їх дебютник - і не була такою ж гарною у музичному плані - але вона розійшлася у США тиражем більше мільйона копій. Чи відчували вони тиск, пов'язаний з необхідністю випустити наступну платівку, яка була б ще більш успішною, в той час, як конкуренти наступали їм на п'яти? Ні в якому разі. Джонатан каже:
"Ми були молодими, зухвалими хлопцями та знали, що ми були королями цього лайна, і ніхто в нас цього не забере. Також в наших головах було те, що групи, які наслідували нас, сприймали це як комплімент. Це було схоже на: "Якщо вам так подобається наше лайно, що ви хочете його копіювати, то на здоров'я - паліть!"
Впевненість гурту була куленепробивною, коли влітку 1997 року вони увійшли в невелику репетиційну кімнату в Редондо-Біч, округ Оріндж, щоб написати матеріал для "Follow The Leader". Джонатан згадує:
"Ми записали два успішних альбоми, але нам хотілося розширити межі й ще далі, зібравшись разом у кімнаті, ми просто почали придумувати".
Однією з перших речей, яку вони створили, була "Freak On A Leash". Джонатан:
"О, ми полюбили цю пісню з першого дня, я пам'ятаю, як придумував усі ці рядки. Вона далася набагато легше, ніж інші пісні".
Гітарист Korn Брайан "Хед" Уелч раніше говорив, що назва пісні - це "щось про дивну домінантність", але Джонатан наполягає на тому, що сенс пісні був набагато простішим. У ній співак критикує музичну індустрію за те, як вона ставиться до артистів, забираючи у них особисту свободу і позбавляючи все це задоволення - він був диваком на прив'язі (прим. freak on a leash). Джонатан каже:
"Навіть до появи назви нашого гурту ми завжди були хлопцями, які вважали: "Не кажіть нам, що робити", цей панк-роковий менталітет. Ми просто хотіли робити те, що хотіли, і якщо ви намагалися підштовхнути нас в один бік, ми б пішли іншим шляхом".
З "Freak On A Leash" та іншими піснями, які з'являться на "Follow The Leader", група увійшла до лос-анджелеської студії NRG навесні 1998 року для запису альбому. Відбулася одна значна зміна у складі. Вони працювали над своїми першими двома альбомами з Россом Робінсоном, талісманним продюсером, який зіграв величезну роль у формуванні звучання ню-металу. Однак цього разу вони вирішили відмовитися від його послуг. Джонатан:
"Це було дійсно страшно, але ми знали, що нам потрібно зробити щось інше, у нас не було продюсера протягом майже всього запису, у нас просто були люди, які приходили та йшли, і ми не відчували потрібного вайбу ні з ким з них".
Альбом був записаний двома продюсерами, Стівом Томпсоном, який пішов через кілька тижнів через "особисті обставини", і партнером Alice In Chains Тобі Райтом. Сесії проходили хаотично - в якийсь момент Джонатан відмовлявся співати, поки Тобі не принесе йому кокаїну.
Співак не розірвав свої зв'язки з минулим продюсером Россом Робінсоном. Він ненадовго запросив його своїм тренером з вокалу під час сесій "Follow The Leader". Попередній підхід Росса до вибивання з Джонатана вокальних даних був сумішшю ігор розуму і насильства, що межувало з фізичним. Цей випадок не став винятком. Джонатан згадує:
"Під час Freak On A Leash Росс впивався нігтями в мою спину! Це було якесь дивне лайно, справжній п*здець. Як тільки ми до цього дійшли, я подумав: "З мене вистачить, це все до біса тупо".
Хоча "Freak On A Leash" миттєво впізнавалася як пісня Korn, вона грала за формулою, яку запропонував Джонатан. Трек починався з того, що гітарист Манкі вичавлював зі свого інструменту дивні пронизливі звуки, в той час як Джонатан пошепки промовляв початковий рядок треку: "Щось забирає частину мене" - це був постріл у бік музичної індустрії, яку співак так обурював. Коли приспів вступив з гігантським клацаючим басом Філді, він був таким же фанковим, як Faith No More у розквіті сил, і таким же брудним, як групи, що грають гранж.
Проте найбільш пам'ятний момент настав через дві з половиною хвилини. Korn все одно ніколи не були гуртом, що славився гітарними соло, тому там, де більшість інших гуртів вставили б соло, Korn вставили вокал Джонатана у стилі скет, він розповідає:
"Ми джемили, і я почав змішувати бітбок і скет, мені подобалася вокальна перкусія - чуваки на кшталт Doug E. Fresh і його бітбок з тих часів. Я слухав багато олдскульного хіп-хопу, нью-йоркського фристайлу разом з усією Новою хвилею 80-х".
Follow The Leader був випущений 18 серпня 1998 року, продавшись більше ніж чверть мільйона копій у США за перший тиждень і посівши перше місце в чарті Billboard (згодом він буде п'ять разів сертифікований як платиновий). Freak On A Leash став другим синглом альбому, після Got The Life. Він супроводжувався ефектним, частково анімаційним відео, знятим відомим художником коміксів Тоддом Макфарлейном (який також був відповідальним за обкладинку альбому).
Кліп простежує шлях кулі, випадково випущеної з пістолета поліцейського, яка пролітає через приміський район і потрапляє в постер Korn, де починає кружляти навколо гурту під час виступу у темній кімнаті, освітленій лише світлом, що проникає крізь отвори у стінах. В середині пісні Джонатан кричить: "Вперед!", і куля змінює свою траєкторію, врешті-решт вона опиняється у руках поліцейського. Зйомки кліпу обійшлися у понад 800 000 доларів США. Джонатан розповідає:
"Я відчував себе так само як продюсери "Матриці", коли їм вручили сценарій цього фільму: "Ми використаємо ще неіснуючу технологію, щоб зняти цей фільм". Ми приїхали, а там була велика коробка з усіма цими світловими отворами, в якій ми знімали сценічну частину - це було все, що ми бачили. Ми були на гастролях в Австралії, і вони транслювали готове відео в наш готельний номер по супутниковому телебаченню. Ми подивилися його разом, і наші щелепи впали на підлогу".
Freak On A Leash вже стала хітом серед шанувальників Korn до моменту виходу синглу у лютому 1999 року - це була найперша пісня, яку група зіграла у знаковому турі Family Values, що стартував у вересні попереднього року. На той момент Джонатан Девіс перестав пити та вживати наркотики, усвідомлюючи, що майбутнє, якщо він цього не зробить, може бути жахливим:
"Я зайшов занадто далеко, настав час зупинити це дурне лайно, інакше я б помер. У мене була дитина і справи, тому те, що сталося, допомогло мені протверезіти".
Сьогодні Freak On A Leash залишається найпопулярнішим треком Korn, з більш ніж 300 мільйонами прослуховувань на Spotify і майже такою ж кількістю переглядів на YouTube. У 2006 році вони об'єдналися з Емі Лі з Evanescence для створення приголомшливої версії для MTV Unplugged. Про цю співпрацю Джонатан каже:
"Весь той досвід був приголомшливим, ми репетирували місяцями, залучили одного з моїх найкращих друзів, Річарда Гіббса, який допоміг аранжувати всі струнні - ми знали, що хочемо вийти за рамки та зробити щось незвичайне. Залучення Емі до виконання цієї пісні було дивовижним. Коли я написав Freak On A Leash, я був дуже емоційною дитиною. Це був зліпок того, де ми були в той час, але після цього запису нам більше ніколи не доводилося залежати від звукозаписної компанії. Це був засіб, який допоміг нам досягти того, де ми зараз знаходимося, тому виконання цієї пісні в наші дні представляє той період часу і те, через що я проходив. Вона зірвала нас із прив'язі!"
Автор: Річ Гобсон
#korn, #numetal
3 коментарі