Сьогодні ми з вами обговоримо новий фільм у франшизі «Шаленого Макса», знятий Джорджем Міллером, 79-річним австралійським режисером, відомим за такими фільмами, як поросятко «Бейб» та «Веселі ніжки» (мультиплікаційний фільм про пінгвінів). Ще у 1979 році він зняв першого «Шаленого Макса», тим самим на роки вперед визначивши вигляд постапокаліпсису. Міллер «створив» Мела Гібсона і для цього витратив всього 350 тисяч доларів.
«Шалений Макс» став культовим фільмом, який заклав основи жанру постапокаліптичного кіно. І хоча Міллер міг би зупинитися на цьому, він продовжував створювати нові цікаві проекти, як-от «3000 років бажань» з Ідрісом Ельбою. Але сьогодні ми говоримо про «Фуріозу». Чи варто дивитися цей фільм у кінотеатрі, або ж краще почекати домашнього релізу?
Варто зазначити, що перші частини «Шаленого Макса» доволі суперечливі. Неможливо не визнати їхній вплив на жанр постапокаліпсису, але вони завжди здавалися «компромісними» і ніби просили у глядача - «ми низькобюджетні. але будь ласка повір у те що відбувається на екрані». Проте, у 2015 році, вихід «Шаленого Макса: Дорога гніву» змінив сприйняття франшизи. Фільм вразив своїм темпом і візуальними ефектами.
«Фуріоза» була довгоочікуваною і вийшла аж через 9 років після «Дороги гніву». І хоча бюджет у 168 мільйонів доларів менший за сучасні блокбастери, головною проблемою стали трейлери, які хоча й були насичені екшеном, але відлякували своєю графікою. Деякі моменти виглядали, як відрендерені на PlayStation 2, що викликало сумніви щодо якості візуальних ефектів.
Проте, сам фільм залишає хороше враження. Він рівноцінний «Дорозі гніву» за емоційним напруженням і динамікою. Незважаючи на деякі недоліки графіки, більшість сцен виглядають вражаюче. Щодо сюжету, «Фуріоза» не претендує на глибокі філософські висновки. Це, скоріше, первісне кіно, де історія розказується через картинку та звуки, а не через діалоги. Навіть без слів, фільм залишається зрозумілим глядачеві.
Одним із мінусів стали декілька моментів з прискореним відео, що виглядало трохи безглуздо, але це незначні технічні недоліки. Сюжетно, фільм тримає в напрузі від початку до кінця, викликаючи первісні емоції від кінематографа.
Особливістю «Фуріози» є розширення світу «Шаленого Макса». Нам показують цитадель Безсмертного Джо, його ієрархію та спосіб життя. Це додає глибини та робить світ більш реалістичним. Проте, фільм поки що збирає недостатньо касових зборів — всього 70 мільйонів доларів при бюджеті в 168 мільйонів, що ставить під загрозу майбутні проекти Джорджа Міллера.
Джордж Міллер вражає своєю здатністю знімати динамічні фільми навіть у такому поважному віці. Його майстерність дозволила створити «Фуріозу» — драйвовий та насичений екшеном фільм. Наступним проектом може стати «Шалений Макс: Пустка», де головну роль зіграє Том Харді, але його майбутнє залежить від касових зборів «Фуріози».
Висновок
Отже, чи варто дивитися «Фуріозу» в кінотеатрі? Однозначно так. Фільм створений для великого екрану, і його візуальні ефекти та екшен сцени максимально розкриваються саме у кінотеатрі. Якщо ви шанувальник жанру постапокаліпсису або просто любите динамічні фільми, цей фільм точно вартий перегляду.
2 коментарі