Як і планував, дочитав останню книжку циклу. Ну що тут можна сказати.
З усіх п'ятьох ця зайшла найменше. Максимально класичний фентезійний сюжет - герой повинен доставити макгафін з пункту А до пункту Б. Але щось тут вийшло нецікаво, в подорожі були явні філери, які ні на що не вплинули і жодних емоцій не викликали.
Коли герой доходить до пункту Б, книга стає цікавою, потім читалось легше. Кінцівка добротна, це величезний плюс.
Загальні враження про цикл
Ну це прям було класно. Цікавий сеттінг, класні персонажі з мотивацією та індивідуальністю, якісний головний герой, екшон, інтриги, пристойна кінцівка. І для цього автору не знадобилось десять томів на десять тисяч сторінок, як сучасним авторам, за це окремий респект.
P. S.
Найменше зайшли мені друга та п'ята книжка, які найближче за інші стоять до жанру саме фентезі. Може це просто не мій жанр, і саме тому в мене такі враження від них.
P. P. S.
Сьогодні погортаю “Цікаві часи”, поділюсь першими враженнями як-небудь
Діди йдуть давать пізди китайцям
@ivanmazepa ну я коли нікуди не катаюсь, то читаю книги поки сру, тому швидкість у мене не дуже висока, але якшо кудись їду потягом, то за день зжираю сторінок 300 майже будь-якої книги. Плюс я стараюсь купувати тільки те що потенційно буде мені цікавим.
Екшон в Цікавих часах почнеться десь після середини книги, коли діди проникнуть в палац (unstoppable didy). Головний герой Ринсвінд це тіп якому в кайф сидіти в бібліотеці з бібліотекарем, але як би він не намагався нічого не робити, світ його втягує в пригоди (і при цьому він часто рушій сюжету, хоч він намагається не рухатись). Діди просто йдуть пиздиться, і буде смішно як китайці будуть їх спиняти.
Чарівники з академії максимально некомпетентні в усьому крім магії (часто вони вносять імпакт на останніх 30 сторінках книги).
Більшість сюжетних гілок завжди об'єднуються у фіналі. Смерть цікавий тіпочок в усіх книгах (класно було як він в одній з частин грав у карти з іншими вершниками апокраліпсису).
Прикол всієї серії Дискосвіту в тому, шо ти перші кілька книг не розумієш що взагалі з треш відбувається, а потім починаєш смакувати як розкривають старих персонажів, як ти більше дізнаєшся про те як працює світ. Ще кайфово читати як Пратчетт роздумує про якісь такі речі з повсякдення, про які ти взагалі не задумуєшся, плюс його розйобні примітки. Я починав із Поштової Лихоманки. Там багато про поштовий бізнес і частково детектив. Після цього стало цікаво шо там в інших книгах, і так мене затягнуло настіки, шо в мене вже зараз куплено 27 книг (а читати я його почав два роки тому)
@ivanmazepa + вона перша в циклі, і там більшість дійових персонажів не з'являються в інших книгах (принаймні як бачив шось двох чи трьох за весь час)
@himarstime це якшо коротко про одну з гілок сюжету
@himarstime Та бляха. Поштова лихоманка звучить цікаво, і вона була на поличці десь тиждень тому, ну йопта
@himarstime 27, очманіти
@himarstime Розкажи про свої враження, там є екшон, сюжет, чи просто діалоги та гумор? Чи цікаво читати? Як швидко ти її закінчив?