Існує велика різниця в мисленні та підходах.
Давайте розберемо її, щоб у вас зʼявилася можливість розрізняти та краще адаптуватися до кожної з ролей.
Багато продуктових менеджерів працюють на рівні проекта і часто намагаються використовувати продуктове мислення шляхом маніпуляції UX метриками та дослідженнями користувачів — створюючи емітацію продуктового мислення.
Однак проблема набагато глибша.
Проекти рідко бувають ітеративними. Як правило, вони мають чітко визначений обсяг робіт, часовий графік із зазначенням залежностей та відповідальних команд.
Тоді як продуктове мислення передбачає, що ринок є невизначеним, а конкуренція постійно росте, що вимагає мислення у вигляді гіпотез та ставок.
Продуктовий мислитель робить ставку (на основі наявних даних та інтуіції) ще до того, як буде написаний перший рядок коду, він підсилює гіпотизу питаннями: "Чому це важливо? Для кого це потрібно? Чому ми повинні зробити це зараз?
Відповіді на ці запитання знаходяться у користувачів.
Отже, продуктовий мислитель інвестує в дослідження користувачів, юзабіліті та тестування концепції або збирає більше даних (але не впадаючи в аналітичний параліч), поки не впевниться, що у нього є сильна гіпотеза, підкріплена голосом користувачів, а також сприяє досягненню бізнес-цілей.
Питання: "Чому це важливо? Для кого це потрібно? Чи рухає це метрики?" для проектного менеджера меньш важливі, ніж питання: Як це виконати? Як оптимізувати? Як прибрати блокери? Як повідомляти про статус проєкта?
Крім того, проектне мислення не орієнтоване на оптимізацію для "найшвидшого способу навчання та ітерацій", тоді як продуктовий мислитель знає, що ви можете виграти в умовах невизначеності, проводячи ітерації та роблячи ранні повороти/зупинки, доки не зустрінете відповідний ринок...
Проектний менеджер завжди буде витрачати більше ресурсів, щоб отримати ту саму кількість знань (або не отримати їх взагалі), тоді як продуктовий мислитель оптимізує свою гіпотезу, інвестуючи в дослідження користувачів і виконуючи мінімум ітерацій.
Обговорення